Телекомпанія "Жовті Води" - Телекомпания "Желтые Воды" | COMMUNITY в Жовтих Водах

COMMUNITY в Жовтих Водах

Сьогодні Україні все частіше допомагають міжнародні донори -  громадські організації, комерційні структури, приватні благодійні фонди або приватні особи, що надають громадянам та безприбутковим організаціям необхідну допомогу на цілі, які спрямовані в цілому на благо усього суспільства. Жовті Води – не виключення. Тут пишуть проекти, виграють іноземні гранти і отримують кошти на реалізацію своїх ідей.

«Іноді мені здається, що міжнародні донори краще знають, ніж ми самі, ЩО нам потрібно для того, щоб життя в нашій країні нарешті налагоджувалося»! — вважає керівник громадської організації «Українська Софія» Анна Орел. Менше ніж за рік Анна виграла три гранти у різних організацій і сьогодні дає поради всім бажаючим мати успішну грантову історію.
Анна Орел: В даний момент я реалізовую два проекти: один у співпраці з міжнародною організацією з міграції (МОМ), другий проект — «менторський програма COMMUNITY», який в Жовтих Водах реалізує ГО «Українська Софія» за підтримки ГО «Фонд прав людини» і МЗС Федеративної республіки Німеччина. Цільова аудиторія цього проекту — внутрішньо переміщені особи зі Сходу України та інші найбільш вразливі категорії сучасного українського суспільства. Головний акцент в цій програмі зроблено на розвиток соціальних медіа, зокрема блогерства і питання онлайн правозахисту.
Кор .: Соціальні медіа, блогерство … Чому міжнародні організації, а в даному випадку Міністерство закордонних справ ФРН вважає, що невеликому українському місту це потрібно?
Анна Орел: Дуже гарне питання! Ми тут мріємо про інвестиції, про донорської підтримки і вливаннях іноземних грошей в бізнес, в державний сектор, в громадський. І насправді дуже і дуже непросто знайти донора, який би хотів співпрацювати з організаціями з малих міст. Дніпро, Харків, Львів та інші обласні центри — це так! З нами історія інша. З нами побоюються працювати з різних причин, але перш за все тому що донор не бачить цілісної картинки нашого, наприклад, міста. У сучасну епоху інформації місто, якщо він дійсно прагне виходити на новий рівень розвитку, ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ мати гідну представленість в Інтернет. Бажано мати загальну інформаційну площадку, де б системно подавали інформацію представники різних секторів міста. Це в ідеалі!


Кор .: Але ж у нас теж є позитивний досвід в питанні залучення інвестицій?
Анна Орел: Якщо говорити про державний сектор, то я знаю дві організації в нашому місті, які мають успішну грантову історію і багато в чому це пояснюється якраз їх постійною представленістю в мережі Facebook. Над цим питанням дуже якісно працюють директор Центральної бібліотечної системи міста Катерина Белякова та директор ЦСССМ Людмила Скиба. І їх діяльність конкретно в цьому аспекті приносить свої плоди — донори знають про організації, які вони представляють і готові в них інвестувати. Однак у нас є багато організацій і установ, які не розвивають цей напрям, через що і самі ці організації, і населення нашого міста багато втрачають. Наприклад, така відома організація як ЮНЕСКО кілька років реалізовувала в Україні програму навчання людей поводитися з паліативними (лежачими) хворими. А доглядати їх правильно, це, повірте, дуже непросто для всіх: родичів, медичних працівників, працівників територіальних центрів, що надають дані послуги. У нашому місті більше 500 лежачих людей і їх обслуговують тисячі людей, яким таке навчання від ЮНЕСКО було життєво необхідно! І що? Отримали ми його? Ні! І я вам скажу чому: тому що про наші потреби ніхто не знає! Тому що немає якісної представленості міських структур, які були б зацікавлені в таких тренінгах, в інформаційному полі.

Кор.: То ваш проект COMMUNITY покликаний змінити цю ситуацію?

Дослівний переклад слова з англійського — «спільнота». Наші донори націлюють нас на те, що комунікація між членами громади повинна бути якісною, повинна з’явитися віртуальна інформаційна площадка, яка дозволить місту якісно себе позиціонувати, а донорам, коли вони щось шукають в мережі про наше місто, вона одразу б впадала в очі .

Кор .: Одна з основних цільових груп проекту — внутрішньо переміщені особи зі Сходу України. Яка їхня участь в проекті?

А.О. Представникам міжнародних структур дуже важливо бачити, що ми, як приймаюча громада, лояльно налаштовані по відношенню до цих людей. У місті налагоджено якісну взаємодію з ними, держава, представлена різними службами, виконує свої зобов’язання по відношенню до ВПЛ. Вони беруть участь в житті міста (на даний момент дуже важливим є питання їх інтеграції), відкривають свої громадські організації, в місті відсутні моменти дискримінації за цією ознакою, вони достатньо поінформовані про свої права і можливості. Знаєте, я брала участь у багатьох програмах разом з ВПЛ з інших міст і хочу сказати, що, коли люди займають активну життєву позицію, у них багато чого виходить. Тому ми прагнемо залучати ВПЛ в наші проекти і перш за все інформувати їх про можливості. Наприклад, до участі в навчальних програмах COMMUNITY, які реалізовувалися влітку в тренінговому центрі ясних думок «Mama Cares» (Київська обл.), де ми вчилися у тренерів з Німеччини і США, визнаних українських блогерів і відомих журналістів. І коли донори бачать, що ми спілкуємося, більш того, ми дружимо (у мене багато друзів з числа переселенців), вони бачать в нас ту громаду, в яку вони хотіли б вкладати: нові знання, гроші та інші ресурси.
Кор .: А які складнощі виникають під час втілення програм у життя? Адже вони, напевно, бувають?
А.О. Я Вам так скажу: у нашій організації практично немає ресурсів. У нас немає приміщення, тому що ми повинні платити там комунальні платежі, у нас немає фінансів, якими ми могли б оперувати, щоб системно проводити якусь діяльність, майже у всіх наших членів немає часу і можливостей, тому що у них нездорові діти і пр. Загалом, у нас багато чого немає, але у нас є мізки для того, щоб зрозуміти: ми ніколи не відбудемось як європейська держава, і як держава в принципі, якщо не будемо прагнути до консолідації нашого суспільства! Менталітет «моя хата з краю» — це шлях в нікуди. Це бідність на межі бідності, це ще більше розшарування суспільства на багатих і бідних, це ізоляція від зовнішнього світу. Будь-кому з нас набагато простіше буде залучати ті ж донорські інвестиції, а, значить, жити більш якісно, якщо ми будемо діяти разом, спільно, підтримувати конструктивні починання один одного! Наша сила і успіх можуть бути тільки в єдності і в готовності підставити один одному плече! Тому складність я бачу тільки в одному: нам потрібно навчитися об’єднуватися!
І я дуже вдячна моїм партнерам ГО «Фонд прав людини» та МВС ФРН, які повірили в нас і готові співпрацювати. Важливо, щоб і ми тут, на місці, були готові до цього. Тому приходьте на наш семінар з розвитку соціальних медіа, ми відкриті до спілкування і чекаємо бажаючих 25-26 вересня. Кількість місць обмежена. Тому бажаючі поки ще можуть зареєструватися за телефоном 095 005 87 80.

 

Добавить комментарий

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Custom avatar Custom avatar Custom avatar Custom avatar Custom avatar Custom avatar Custom avatar